Колись ще в давні часи по цій території протікала річка Десна. Десна це – найбільша лівобережна притока Дніпра, довжиною понад 1130 км., вона є головною водною артерією Лівобережного Полісся. Виникла річка Десна, скоріше за все, у той же час, що і Дніпро, у післяльодовиковий період. Відомий факт, що ще в неоліті змістилося русло Десни на 6 кілометрів в сторону. А старе русло заросло торфом.
Ще у 40-ві роки минулого сторіччя на цій території були майже одні болота. У повоєнні роки, коли виникла нагальна потреба відновлювати економіку держави, на цій території стали видобувати торф. Товщина торф’яного шару на цій території досягала 5 метрів. Було створено торфовидобувне підприємство. На більш підвищеній території для працівників побудували селище, розраховане на 1000 сімей, побудовано десять гуртожитків, дитячі садочки, школи, лікарня, магазини, клуб, хлібопекарня, тощо.
Спочатку з метою осушування території торфовища по болоту прокладали канави з невеликим нахилом. Вода з болота по канавах відводилася в найближчу річку або при низькому болоті, у штучну водойму, звідки її можна було відкачувати. Після осушування болото «полірували» - очищаючи його від пнів і рослинності, зарівнювали, а вже потім приступали до розробки торф’яного покладу. Для заготівлі різаного торфу придатні болота, що містять щільну й зв’язану торфомасу без пнів; тому вирізані з такої маси цеглини не розвалювалися ні в сирому, ні в сухому вигляді. Такі болота в Україні зустрічаються як серед мохових, так і серед лугових торфовищ, але більш придатні для різання торфу все ж таки лугові та озерні торфовища. На цій території було лугове торфовище.
Торфовидобувне підприємство функціонувало до 1957 року. До моменту заснування лісопромислового господарства «Залісся» підприємство було розформовано.
З метою збагачення мисливських угідь, а також для створення сприятливих умов для відтворення водоплавної дичини в 1978 році на колишніх торфодобувних територіях було створено систему штучних озер. Одне з них – озеро Нижнє Велике, що утворилось на місці 5-ти кар’єрів, - глибоке, площею 23 га. В центрі Нижнього Великого озера створено острів, де гніздяться птахи. Озеро Велике розташовується на місці двох кар’єрів та стариці річки Десни. Для поповнення озерної системи водою на березі Десни (с. Крехаєв) була встановлена потужна насосна станція. Від неї по трубопроводах закачували воду спочатку в озеро Верхнє Велике, а з нього вже по меліоративному каналу вода поступала в озеро нижнє Велике.
Слід зазначити, що вода в озера подавалась до 2004 року. Після цього екосистема стала набувати природного стану. В теперішній час підтримується виключно за рахунок підземних вод та опадів. Наразі водойма поступово заростає осокою.
